Статті

8 листопада – день Димитрія Солунського

Оновлено: 09 Листопада 2015 157

VVI1ulsdro88 листопада відзначають народно-християнське свято на честь великомученика Димитрія Солунського (в народі свято називають «святого Дмитра» або просто «Дмитра»).

Святий великомученик Димитрій Солунський був сином римського проконсула у Фессалоніках (су­часні Салоніки, слов’янська назва — Солунь). Бать­ко й мати святого Димитрія були таємними християнами, тому хлопчика теж охрестили.

Після досягнення Димитрієм повноліття імператор Галерій Максиміан викликав юнака до себе і, переконавшись у його освіченості та військово-адміні­стративних здібностях, призначив проконсулом Фессалонікійської області замість його померлого батька.

На молодого воєводу було покладено два важ­ливих обов’язки. По-перше, він мав захищати міс­то від набігів варварів. По-друге — знищу­вати християн та їхнє вчення.

Імператор недвознач­но висловив свою волю щодо християн: «Віддавай на смерть кожного, хто прикликає ім’я Розп’ятого». Призначаючи Димитрія проконсулом, імператор навіть не підозрював, яку широку дорогу для подви­гів він відкриває таємному подвижникові.

Отримавши призначення, Димитрій повернувся до Фессалонік і відразу ж перед усіма сповідав Гос­пода Ісуса Христа. Замість того, щоб гнати і карати християн, він відкрито почав навчати християнства мешканців міста й викорінювати язичницькі зви­чаї та ідолопоклонство.

Коли імператор дізнався, що новопризначений проконсул Фессалонік — християнин і що він багатьох римських підданих навернув до християнства, його гніву не було меж. Він вирішив розправитися з солунськими християнами. Дізнавшись про це, святий Димитрій завчасно звелів своєму вірному слузі Луппу роздати все майно вбогим, а сам почав постувати й молитися, готуючись до мученицької смерті.

Коли імператор увійшов до міста і покликав до себе Димитрія, воєвода без страху визнав себе християнином і викрив неправдивість і суєтність римсько­го язичництва.

104210841095_1044108410801090108811101081_400На світанку 26 жовтня 306 року в темницю, де був ув’язнений святий, прийшли воїни і вбили його, про­стромивши списами. Вірний слуга Димитрія Лупп зібрав на рушник кров свого господаря, і, знявши з його руки імператорський перстень — знак високо­го достоїнства, — намочив його в крові святого. Цим перснем та іншими речами, освяченими кров’ю мученика, святий Лупп почав зцілювати недужих. За це його схопили і стратили за наказом імператора.

Тіло великомученика Димитрія викинули на по­живу диким звірям, але солунські християни забра­ли його й таємно поховали. За часів правління свя­того рівноапостольного Константина (306—337) над могилою святого Димитрія було побудова­но церкву.

З кінця X століття, одразу ж після Хрещення Русі, почало­ся і церковне вшанування святого на Русі. У 70-х роках XI століття було засновано в Києві Димитріївський монастир, відо­мий нині як Михайлівський Золотоверхий.

Пам’ять святого Димитрія Солунського на Русі з прадавніх часів пов’язувалася з воїнським подви­гом, патріотизмом і захистом Вітчизни. Руські во­їни завжди вірили, що вони перебувають під осо­бливим заступництвом святого великомученика Димитрія.

i040111Святого великомученика Димитрія Солунського вшановують і в Україні. Діючі храми, освя­чені на честь святого, є практично в усіх єпархіях Української Православної Церкви.

У народі вважалося, що цей день завершував землеробський рік, замикав землю і приводив зиму. Розглядалося це свято і як один із термінів сватання.

У багатьох регіонах України з цим святом пов’язується обряд поминання покійників. Особливою для цього ритуалу є субота, напередодні Дмитра. На відміну від інших поминальних днів, у цю суботу не потрібно було йти на кладовище, обряд поминання прийнято було здійснювати вдома.

Після Дмитра вже не ходили свататися, оскільки незабаром починався Пилипівський піст, в який заборонялося проводити весілля. Через те сміялися з не засватаних дівчат. Казали: «До Дмитра дівка хитра, а після Дмитра зустріне собаку та й питає: „Дядьку, чи не бачили старіст?”» або «До Дмитра дівка хитра (перебирає женихами), а по Дмитрі хоч комин витри», мовляв, згодна на все.

Із цим днем пов’язано багато народних прикмет:

  1. Настала відлига 8 листопада – зима буде теплою і мокрою
  2. Пішов сніг на Дмитрієв день – Великдень теж буде зі снігом.
  3. На Дмитра сніг лежить – прикмета, що весна пізньою буде.
  4. Іній вранці 8 листопада видно – взимку буде дуже багато снігу.
  5. Туман віщує відлига. Особливо, якщо він спостерігається з самого ранку.
  6. Якщо людина народилася 8 листопада, то його талісманом є берил. Іменинник буде охоронцем сімейних традицій
  7. Холодний день – весна теж холодною буде
  8. Річки 8 листопада ще не вкрилися льодом – морозів не буде до кінця листопада
  9. Якщо дівчина не вийшла заміж до 8 листопада, то в дівках ходити довго. Хоча пов’язано це було з цілком зрозумілою причиною: до зимового м’ясниць весілля просто не грали
  10. Чим рясніше поминальний стіл (тризна), тим легше буде близьким людям на тому світі
  11. Якщо господиня 8 листопада пече млинці, то перший млинець їсти не можна, оскільки він призначений для небіжчика

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *