Іспанія та Португалія
Готика до Іспанії прийшла в кінці XII ст. До цього часу маври були витіснені з більшої частини Іберійського півострова, і в зміцнілих християнських державах почалося будівництво. У ранній готичній арітектурі тут помітний вплив Франції, але незабаром власні будівельні традиції привели до створення національного стилю, часто суворого і громіздкого. Інтер’єри відрізнялися легкістю і витонченістю. Іспанський готичний стиль проіснував до XVI ст., частково черпаючи натхнення в ісламській архітектурі і все більшою мірою роблячись декоративним, що було також характерно і для португальської готики.
У західному фасаді собору у Бургосі, з трьома порталами, вікном-трояндою і вежами відчувається сильний вплив французької готики. Верхні яруси веж, прибудовані в XV ст. Вони більш властиві іспанському стилю.
В кінці XV-початку XVI ст. в Португалії склався свій національний стиль – мануеліно, пов’язаний з часом правління короля Мануела I. Для нього характерне багате оздоблення будівель крученими колонками і різьбленим орнаментом, а також використання незвичайних мотивів: морських канатів, якорів, коралів.
Вінець капел – це традиційна готична риса. У даному випадку, капели побудовані між масивними контрфорсами, необхідними для підтримки склепіння.
Внутрішній двір, оточений критою галереєю з аркадою, був важливим елементом кожного монастирського комплексу.
Стиль королеви Ізабелли відноситься до XV ст. Для нього характерна велика кількість декору. На ілюстрації показаний східний фасад собору в Толедо.
У XV ст. в Іспанії було побудовано кілька потужних оборонних замків. У Медині-дель-Кампо стіни були зроблені похилими, що збільшувало їх міцність.
Європейські та ісламські традиції характерні для різьблених орнаментів Іспанії. В оформленні цього вікна об’єднані традиційні колонки, трилисник і східний візерунок.
Ранні готичні будівлі Іспанії з важкістю відрізняються від французьких. Наприклад цей собор в деталях схожий на собори Реймса і Ам’єна. У великих вікнах леонского собору широко використано кольорове скло.
У XIV і XV ст., особливо в Каталонії, часто використовували тип однонефной церкви. Склепіння нефа кафедрального собору Жерони перекриває простір більше, ніж у будь-якій європейській будівлі того часу.
Цей палац кінця XV ст. відрізняється багатством і складністю декору, чим нагадує перевантажений прикрасами стиль королеви Ізабелли. На ілюстрації можна бачити арки з ажурною різьбою, суцільно вкриті орнаментом стіни і важкий візерунок балюстради.