Статті

Італійська романтика: місцеві риси

Оновлено: 11 Листопада 2016 9

У Ломбардії найбільшою мірою позначається вплив французької та німецької архітектури. Церкви тут мали широкі нефи і кам’яні склепіння, над основним будинком піднімалися вежі. У Римі в цей час будували небагато, що пояснювалося великим числом збережених тут класичних будівель. У тосканських містах: Флоренції, Лукка, Пізі, навпаки, розвинулися власні своєрідні стилі, що поєднували візантійське використання мармуру і мозаїк з планами, мало відрізнялися від римських зразків. Прикладом розквіту місцевого романського стилю може служити ансамбль у Пізі: облицьований мармуром собор з куполом, дзвіниця та баптистерій представляють собою окремі будівлі, розташовані поряд. До них примикає кладовище.

Капітелі. Санта-Марія, Тосканелли

Капітелі. Санта-Марія, Тосканелли

Орнамент цієї капітелі XIII ст., нагадує коринфський, зроблений у вигляді листя антемах (жимолості). Він походить з Греції і є однією з найстійкіших форм листяного орнаменту.

Ворота. Палаццо-Деяна-Раджоне. Мантуя

Ворота. Палаццо-Деяна-Раджоне. Мантуя

У світських і церковних будівлях ворота були однакові. Вони прикрашалися закругленими арками і орнаментом.

Фасади

Фасади

В італійських церквах ХІІ-ХІІІ ст. часто зустрічаються глухі фасади з розташованими над ними фронтонами. Це – один з двох варіантів вирішення західного фасаду. Другий – ломбардійский фасад, з розташованими по сторонах вежами-близнюками.

План. Санта-Марія. Тосканелли (початок XIII ст.)

План. Санта-Марія. Тосканелли (початок XIII ст.)

На плані видно кампанілу, або окремо стоячу дзвіницю, яка розташована із західної сторони будівлі. Існують різноманітні форми кампаніл, найбільш рання з відомих-квадратна, але зустрічаються і круглі, зокрема, в Пізі.

Мозаїки. Сан-Паоло. Рим

Мозаїки. Сан-Паоло. Рим

Використання мозаїки було характерно для Риму, Венеції і міст Південної Італії. Найбільш поширені геометричні орнаменти, хоча зустрічалися і природні мотиви. Цей приклад може служити ілюстрацією мистецтва місцевих майстрів. Мозаїки нагадували ювелірні прикраси.

Колони Сан-Паоло. Рим

Колони Сан-Паоло. Рим

Тут представлені різні колони: з крученими стовбурами, з канелюрами, вкриті геометричним орнаментом, що свідчить про вплив Візантії. На прикладі цієї галереї з закругленими арочними прорізами видно, як змішання візантійських і романських мотивів використовується для створення майстерної композиції яка тішить погляд. Подвійні стовбури колон покриті мозаїкою, що стало дуже популярним в Римі наприкінці XIII ст.

Хрестоподібний план. Собор. Піза (розпочато в 1063 р.)

Хрестоподібний план. Собор. Піза (розпочато в 1063 р.)

Рукава трансепта цього пятинефного собору закінчувалися апсидами і представляли собою дві маленькі тринефні базиліки. Хори мають бічні проходи. Над середохресттям розташований овальний купол.

Паперть. Сан-Дзено. Верона (розпочато в 1123 р.)

Паперть. Сан-Дзено. Верона (розпочато в 1123 р.)

Для північних італійських церкв XII ст. характерний портик із закругленою аркою, що спирається на колони, які стоять на лежачих тваринах, вирізаних з каменю. Одним з найкрасивіших прикладів є цей покритий різьбленням портик, колони якого спочивають на двох левах, що охороняють вхід, а на перемички нанесені рельєфні скульптури, які символізують місяці року.

Фасади собору в Пізі

Фасади собору в Пізі

Західний фасад з аркадами оброблений темним і світлим мармуром. Він дуже характерний для пізанської романської архітектури. Ця виразна обробка, ритмічна і легка, служила зразком для наслідування архітекторам Південної Італії і Європи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *