Статті

Перехід на зимовий час

Оновлено: 28 Жовтня 2015 303

9d70efcf213e72220ff3caeab220382f78cb831e25 жовтня о 4 годині стрілки годинника переводять нa годину назад.

Два рази на рік стрілки годинника переводяться на годину в більш ніж 100 країнах світу. В останню неділю березня – на годину вперед, в останню неділю жовтня – на годину назад. Це необхідно для того, щоб наблизити адміністративний час до сонячного.

Історична довідка

Вперше переведення годинників на літній час запропонував Джордж Хадсон в 1895 році. Однак, його стаття, яку він направив до Веллінгтонського суспільства філософів, не викликала великого інтересу. Цікаво, що й друга спроба здійснити переведення годинників на літній час, розпочата Вільямом Уіллетом в 1915 році, також не принесла успіху.

Перша країна Європи, яка підтримала Уіллета, була Німеччина. У Німеччині почали переводити годинники на літній час під час першої світової війни, з певними цілями. А саме, щоб зберегти вугілля. Переведення часу почалося з 30 квітня 1916 року. Союзники Німеччини й інші країни, почали користуватися цією системою через рік.

Досить цікавим був процес переходу УНР на єврочас. У 1918 році Україна узгодила свій час із середньо-європейським. В Російській імперії користувалися місцевим сонячним часом. У ХІХ ст. це ще не вносило якогось великого дискомфорту у життя, адже мобільність населення була невисокою, а зв’язок тільки зароджувався.

Незручності відчувалися хіба що на залізниці. Через це на ній було запроваджено Петроградський час, який був місцевим сонячним часом для одного із петроградських вокзалів. При цьому різниця у часі із європейськими сусідами Росії становила 1 годину і 8 хвилин. Перетинаючи кордон між Австро-Угорщиною та Російською імперією, пасажири мали можливість подорожувати у часі. Адже коли у Львові була 12 година дня, на Київському вокзалі годинники показували 10 годину 52 хвилини. Додавалася і різниця у 14 днів між старим і новим стилем календаря.

Однак поступово ставало очевидним, що така ситуація є ненормальною. Тимчасовий уряд, що прийшов до влади в Росії у березні 1917 р., спромігся лише на переведення годинника на 1 годину вперед з метою економії енергоресурсів.

Життя йшло вперед. У листопаді 1917 р. проголошено Українську Народну Республіку. Згодом підписано Берестейський мирний договір між УНР та Центральними державами (Німеччиною, Автро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною).

Проєвропейський вектор зовнішньої політики УНР став переважати над прагненням жити у федерації із Росією. Тим паче, що там владу захопили більшовики. За розв’язання календарно-годинникової плутанини взявся тодішній український парламент – Центральна Рада.

12 лютого 1918 р. було ухвалено “Закон про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середнє-европейський час”.

Згідно з цим законом по всій території Української Народної Республіки стрілки годинників переводилися на 1 годину і 8 хвилин назад, а 16 лютого рахувалося 1 березням.

Відтоді Україна стала жити в одному часовому поясі із Берліном та Віднем. Росія узгодила свій годинник із Європою із різницею в 1 годину лише у 1919 р. Цікаво, що політичний підтекст такого рішення тоді не приховувався.

Перехід на літній/зимовий час в Україні

godynnykdvaЗгідно з постановою Кабінету міністрів України №509 “Про порядок обчислення часу на території України” від 13 травня 1996 року, перехід на зимовий час в Україні здійснюється переведенням стрілки годинника на одну годину назад в останню неділю жовтня. Відповідно перехід на літній час – переведенням стрілки годинника на одну годину вперед в останню неділю березня.

Суперечки про доцільність переведення стрілок годинника тривають вже давно. З одного боку часта зміна часу призводить до порушення роботи нашого організму, режиму сну і активності, проблем зі здоров’ям, бо нам доводиться адаптуватися і підлаштовуватися під новий режим. З іншого – переведення часу дозволяє наблизити розпорядок нашого дня до сонячного часу, коли активність людського організму збігається зі світловим днем.

20 вересня 2011 за постанову про зміну порядку обліку часу в Україні проголосували 266 народних депутатів, таким чином Верховна рада України постановила встановити з 27 березня 2011 року на території Україні час другого часового поясу з додаванням однієї години, скасувавши цим перехід на зимовий час в жовтні 2011 року, відповідно і наступний за цим перехід на літній час.

18 жовтня 2011 Верховна Рада Україна передумала і прийняла постанову «Про визнання такої, що втратила чинність, постанови Верховної Ради України «Про зміну порядку обчислення часу на території України», за це рішення проголосували 295 народних депутатів з 349 зареєстрованих в цей день у сесійній залі. Новою постановою визнається, що постанова від 20 вересня 2011 втратила чинність, також запропоновано уряду протягом одного місяця з дня набрання чинності нової постанови внести на розгляд Верховної Ради проект закону про порядок обчислення часу на території України. Тому переведення стрілок годинника відбуватиметься двічі на рік і надалі.

Цікаві факти

Деякі країни, щоб не переводити годинники використовують зрушення режиму роботи на підприємствах у зворотній бік.

Ситуація, коли годинник переводять назад, може спричинити незручності не тільки для громадського транспорту: американець Пітер Сіріолі, який народився о 1:32 ранку 2 листопада 2007 року, офіційно є на 26 хвилин молодшим за свою сестру Елісон, котра з’явилася на світ на 34 хвилини пізніше.

Вплив на здоровя

shutterstock_224808202_615x462Перехід на літній і зимовий час впливає на організм людини, але (за дослідженнями науковців) цей вплив не є критичним і залежить від стану здоров’я кожного.

Найсильніше зміна часу відчувається у перші дні після переведення стрілок годинника у той чи інший бік, оскільки людина є біологічною істотою, і живе за певними біологічними ритмами, пов’язаними зі зміною світлого і темного часу доби, рухом планет тощо. Передусім зміна часу впливає на нервову та ендокринну системи, а через них і на весь організм.

Переведення стрілок часом викликають депресію, яка й так часто розвивається восени. Коли дні стають коротшими, а, відповідно, менш сонячними та освітленими, то наша нервова система перебуває у стані зниженого тонусу. Саме такі зміни призводять до депресії. Під час літнього часу ми вже виробили собі певну інерцію, а тут після переведення годинників все збивається, вам доводиться заново привчати організм до того, що потрібно вставати ранком та лягати спати вже в інший час.

Крім цього існує й інша проблема – хвороби. Можуть загостритися певні хронічні захворювання.

Для того, аби безболісно пройшов процес переходу на новий час, варто протягом 2 тижнів, поки організм переналаштується, уникати морального та фізичного навантаження.

За матеріалами інтернет-видань

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *